ДЕРЖАВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КРЕДИТ
Работа добавлена: 2015-12-17





ЛЕКЦІЯ 6.  ДЕРЖАВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КРЕДИТ

6.1. Державний інвестиційний кредит. Держава-кредитор

- податковий кредит

- бюджетні позички

6.2. Державний інвестиційний кредит. Держава-позичальник

 - позички на інвестиційні цілі з використанням облігацій

- міжнародний державний інвестиційний кредит

Державний інвестиційний кредит - це сукупність кредитних відносин між державою та суб’єктами економіки з метою фінансування інвестиційних державних програм розвитку різного рівня та інвестиційних програм розвитку підприємств  (як правило, - державних підприємств).

Держава – кредитор    Держава - позичальник

6.1.  ДЕРЖАВА - КРЕДИТОР

а) Податковий кредит

б) Бюджетні позички

позички за посередництвом спеціальних установ     урядові позички

а) державні агентства, що підпорядковані уряду та управляються ним;

б) позабюджетні установи, капітал яких належить уряду і зобов’язання входять до суми державного боргу, але операції не відображаються у державному бюджеті;

в) установи, що знаходяться під урядовим наглядом, їх капітал не належить уряду (або належить частково), операції не проходять по рахунках державного бюджету, борг не визнається державним, але уряд здійснює контроль за їхньою діяльністю.

Переваги використання посередників при наданні бюджетних позичок (державних кредитів)

1. Кошти, що надходять у їх розпорядження, позбуваються «знеособленості», притаманної бюджетним ресурсам, і набувають цільового призначення.

2.  Підвищується ефективність управління коштами: їх використання здійснюється на комерційних засадах за наявності контролю з боку держави.

Приклад універсальної державної кредитної установи - Банк розвитку !!!.

а) Податковий інвестиційний кредит –

-  відстрочка сплати податку на прибуток, що надається суб’єкту підприємницької діяльності на певний строк і з метою збільшення обсягів фінансових ресурсів, які  СПД може спрямувати для фінансування інвестиційних програм.

Держава в такий спосіб прагне збільшити базу оподаткування внаслідок зростання прибутків у підприємців і збільшення   державних податкових надходжень в майбутньому.

Податковий інвестиційний кредит

Пільгове оподаткування

- має цільове призначення і надається під інноваційні програми, які забезпечують реалізацію встановлених науково-технічних пріоритетів

-  пільги мають більш широку сферу застосування: інваліди, НТР, санація, стимулювання окремих підприємств чи сфер економіки  та ін.

Переваги податкового інвестиційного кредиту порівняно з банківським кредитом  

Ознака

Податковий інвестиційний кредит

Банківський кредит

Джерела фінансування

Не вимагає пошуку додаткових тимчасово вільних коштів, тому що

використовується ресурсний потенціал самого підприємства у вигляді прибутку, а саме тієї частини, яка повинна відраховуватися до бюджету у вигляді податку на прибуток

Вимагає пошуку коштів та пошуку шляхів їх отримання у потенційних кредиторів

Умови надання

Не вимагається сплата %%

Вимагається сплата %%, що здорожчує інвестиції

Умови надання податкового інвестиційного кредиту:

1. Сталий фінансовий стан підприємства-позичальника, тобто систематичне отримання ним прибутку, з якого нараховується податок;

2. Інвестиційна спрямованість у використанні власних фінансових ресурсів підприємства (не менше ніж 50 % прибутку, амортизаційних відрахувань та ін. має спрямовуватись на інвестиційні цілі);

3. Наявність економічно обґрунтованого інноваційного проекту (бізнес-плану);

4. Визначення чіткого строку окупності запозичених через інвестиційний податковий кредит коштів після реалізації інноваційного проекту (до 5 років).

Загальний обсяг ІПК для конкретного підприємства визначається приростом податку на прибуток, який буде отримано після реалізації проекту з розрахунку на п’ять років за формулою:

n – 1) · 5,

де К - загальний обсяг кредиту;

П° - обсяг отриманого прибутку у базовому році, який передував початку робіт за проектом;

0,3 - норматив сплати податку на прибуток (30 %);

Jn - індекс зростання;

(Jn – 1) - приріст загального обсягу прибутку по підприємству після реалізації проекту порівняно з базовим роком;

5 -  термін  5 років, на які надається кредит

Враховуючи, що джерелом інвестиційного податкового кредиту є податок, щорічна сума кредиту не може перевищувати загальної суми податку, який сплачує підприємство з прибутку за підсумками року.

Контроль за дотриманням умов надання, використання і компенсації інвестиційного податкового кредиту покладено на галузеві міністерства (відомства) та державні податкові інспекції за місцем знаходження підприємств-позичальників.

6.2. ДЕРЖАВА –ПОЗИЧАЛЬНИК

Порівняння державного та банківського кредиту (держава-позичальник)

Ознака

Державний кредит

Банківський кредит

Мета

- фінансування державних видатків, особливо коли спостерігається дефіцит державного бюджету;

- спеціальні цілі (інвестиції)

Отримання прибутку у вигляді відсотків та фінансування виробничих і споживчих потреб суб'єктів економіки

Обслуговування

інтересів

Загальнодержавні,

національні інтереси

Приватні інтереси

Строки

кредитної діяльності

Безстрокові кредитні операції, оскільки час кредитної дієздатності держави практично необмежений

Залежать від вимог і встановлених норм банківської діяльності, а також від строків життєдіяльності банку  

Джерела повернення

та сплати відсотків

Ресурси бюджету

Вільні кошти суб’єктів економіки (населення, підприємницькі структури)

Вимоги до застави

Застави немає

В більшості випадків

застава потрібна

Дотримання строків

повернення коштів

Кредитори  – юридичні і фізичні особи не мають впливу на позичальника-державу в частині дотримання нею умов угоди по поверненню заборгованості та відсотків

Суворо дотримуються позичальником, у разі їх порушення банк застосовує санкції

Рівність умов для

учасників

кредитних відносин

Нерівне становище суб’єктів кредитних відносин (органи державної влади мають більше прав і свобод по відношенню до інших суб’єктів економіки)

Рівне становище суб’єктів кредитних відносин

Державні запозичення:

Внутрішні    Зовнішні

Переваги зовнішніх позик:

- дисциплінуючий вплив на країну-позичальника щодо продуктивного використання кредитних коштів.

Переваги внутрішніх позик:

- державний внутрішній борг при обслуговуванні не потребує скорочення валютних резервів країни;

- залучення коштів на внутрішньому ринку капіталів сприяє організації заощаджень економічних суб’єктів,

- внутрішній державний кредит у складі бюджетної політики виступає засобом регулювання економічної ситуації .

За формами здійснення позики державою:

- Кредит (кредити від МФО (Міжнародний валютний фонд)

Міжнародний державний інвестиційний кредит - кредити від МФО (Міжнародний валютний фонд)

 - Державні боргові ЦП (облігації внутрішньої чи зовнішньої позик - єврооблігаційні позики  на світових ринках

Особливість державних  ЦП:

- їх доход має встановлюватись на рівні інфляції з мінімальною надбавкою для того, щоб вони не перешкоджали спрямуванню коштів у реальний сектор економіки і не конкурували з корпоративними облігаціями.

Ризики, притаманні державним ЦП:

а)  ризик неплатоспроможності держави («дефолт»)

 

де Крд - коефіцієнт ризику дефолту;

Бпв - обсяг виплат за внутрішнім боргом у поточному році (основна сума і відсотки);

Д - річний обсяг доходів державного бюджету.

Бпз - сума виплат за зовнішнім боргом у поточному році

Зпв - обсяг внутрішніх запозичень у поточному році.

б) відсотковий ризик - імовірність фінансових втрат, яких можуть зазнати інвестори та держава-емітент унаслідок непередбачуваної несприятливої зміни відсоткових ставок на борговому ринку

- з позиції інвестора безризиковою є облігація, яка забезпечує одноразове отримання всього доходу наприкінці терміну погашення, за умови, що він співпадає з періодом інвестування

в) Інфляційний ризик

Державні облігації 

Державні облігації – це боргові цінні папери,  що емітуються органами державної влади з метою отримання коштів на:

- фінансування поточного бюджетного дефіциту;

- погашення раніше розміщених позик;

- фінансування державних  програм;

- підтримку соціально значимих установ, організацій та проектів

Муніципальні облігації

Муніципальні облігації (облігації органів місцевої влади) – облігації, що емітуються органами місцевої влади з метою отримання коштів на фінансування інвестиційних  регіональних і місцевих проектів і програм,  розвитку міст і регіонів.

За способом забезпечення боргу муніципальні облігації поділяються на:

Облігації загальних зобов'язань (генеральні облігації) – це облігації місцевих органів влади забезпечені податковим потенціалом емітента – загальною гарантією муніципальних властей в межах їх загальної суми доходів і можливостей запозичення.

Тобто, для виплати основного боргу і відсотка по генеральних облігаціях місцева влада  може використовувати будь-які прибуткові джерела.  

Строки емісії такого виду облігацій становлять, як правило, від 3 до 8 років, а доходність  – 2-3% річних.

Доходні облігації – облігації, що випускаються для фінансування проектів, які матимуть власні прибуткові джерела: фінансування будівництва житла, стоянок для автомобілів тощо.

Для інвесторів прибуткові облігації пов'язані з більшим ризиком, ніж генеральні, оскільки вони забезпечуються не всіма доходами місцевої влади, а лише доходами з конкретного джерела.

Як додаткове забезпечення, емітент може створити “резерв”, який можна буде використовувати для погашення облігацій при виникненні непередбачених обставин.

Важливим аспектом при організації ринку муніципальних облігаційних позик є питання щодо гарантій їх погашення, оскільки саме цей фактор впливає на довіру інвесторів до цього виду кредитного інструменту, і, відповідно, на обсяги попиту на нього.

Механізми і способи погашення муніципальних облігацій

1. Внутрішнє забезпечення муніципальних облігацій, коли емітент створює додаткове забезпечення  (гарантування) боргових зобов’язань за рахунок  власних внутрішніх ресурсів.

Внутрішнє  забезпечення здійснюється  за рахунок:

– доходів місцевих бюджетів (податки і збори) - зазвичай використовується при емісії облігацій для будівництва автодоріг, мостів, аеропортів, портових споруд та ін.;

– доходів від проектів (в т.ч. плата споживачів), які фінансуються за рахунок коштів отриманих від розміщених облігацій -  використовується при емісії облігацій для фінансування водогінних, каналізаційних та енерго- систем;

–  коштів гарантійного (резервного) фонду;

– ліквідних активів  та майна органів місцевої влади (пакетами акцій підприємств, в т.ч. акціями, які знаходяться у власності міської адміністрації; правами оренди  на земельний фонд міста).

2. Зовнішнє забезпечення муніципальних облігаційпередбачає використання залучених фінансових ресурсів - додаткових фінансових і матеріальних ресурсів, які не є власністю емітента.  

До зовнішніх джерел відносяться:

- гарантії банку або групи банків;

-  страхування ризиків.

Види облігацій за розміром купона

1. Дисконтні облігації (облігації з нульовим купоном). Дохід власника облігації полягає в тому, що він купує облігації за ціною, нижче за номінал, а у момент погашення одержує номінальну вартість. Інших виплат (відсотків, купонів) облігація не передбачає. У дисконтній формі випускаються як правило, коротко-і середньострокові  облігації.

2. Процентні (купонні) облігації – власнику облігації виплачується не тільки номінальна вартість у момент погашення, але і періодичний відсоток. Процентні  облігації є найбільш поширеним видом облігацій, при цьому найбільш розповсюдженим терміном виплати відсотків за такими облігаціями є період 6 місяців.

2.1. Облігації з постійним процентом. Розмір процента фіксується на весь термін обігу облігації. Це найбільш розповсюджений («класичний») тип облігацій.

2.2. Облігації із змінним процентом. Розмір процента по таких облігаціях не відомий наперед. При цьому емітент облігації оголошує ставку процента на наступний купонний період. Облігації із змінним процентом широко застосовуються при здійсненні випуску єврооблігацій.

Існують різні варіації облігацій із змінним процентом.

2.2.1. Облігації з відстроченими процентними платежами. По даних облігаціях виплата процентних платежів починається не відразу після випуску облігації, а через кілька років. Даний тип облігацій застосовується, наприклад, при здійсненні поглинання компанії за рахунок випуску облігацій.

2.2.2. Облігації з процентними платежами, що збільшуються ("step up"). Дані облігації схожі на облігації з відстроченими процентними платежами з тією відмінністю, що проценти за ними сплачуються з перших років випуску, але їх розмір  спочатку встановлюється на  низькому рівні, а надалі підвищується.

2.2.3 Облігації з плаваючою процентною ставкою. Ставка процента за  такими облігаціями прив'язується до певних макроекономічних показників (наприклад, прибутковість державних цінних паперів, ставка міжбанківських кредитів (LIBOR)) та змінюється паралельно з їх коливаннями.

2.2.4 Індексовані облігації. Варіантом облігацій із змінним доходом є індексовані облігації. В цьому випадку номінал облігації постійно перераховується з урахуванням зростання якого-небудь індексу, і дохід нараховується з урахуванням зміни номіналу. Існують різні варіації індексованих облігацій:

-інфляційно-індексовані облігації. В якості індексу використовується  індекс інфляції (індекс споживчих цін);

- валютний-індексовані облігації. Валютно-індексовані облігації аналогічні облігаціям, що випускаються з номіналом в іноземній валюті. Емітенти таких облігацій випускають облігації з номіналом в національній валюті і змінним купоном в іноземній валюті, щоб забезпечити інвесторові постійний дохід у валюті. Валютний-індексовані облігації характерні для слабо розвинених країн з макроекономічною нестабільністю;

-  інші індекси: індекс цін на нафту (Мексика), ціни на золото (США, Росія), курс акцій, фондовий індекс (індексу S&P ) тощо.  

2.2.5 Облігації з участюоблігації, проценти за якими прив'язані до прибутку підприємства, і складаються  з фіксованої складової та надбавки, залежної від прибутку підприємства або дивіденду по акціях. Такі облігації застосовуються рідко і є доцільними, наприклад,  при залученні коштів інвесторів.

2.2.6 "Прибуткові" облігації. По даних облігаціях проценти виплачуються тільки в тому випадку, якщо в обігу відповідного періоду сплати процентів підприємство-емітент заробило прибуток. Дані облігації доцільно випускати при реорганізації підприємства, зміні структури капіталу, викупу контрольного пакету за рахунок кредиту тощо.




Возможно эти работы будут Вам интересны.

1. МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КРЕДИТ

2. Інвестиційний менеджмент: конспект лекцій

3. Кредит и его виды

4. Кредит и его основные формы

5. Курс лекций по дисциплине «Финансы и кредит»

6. Финансы и кредит краткий курс лекций

7. Кредит и его роль в становлении рыночных отношений

8. Конспект лекций по дисциплине Деньги кредит банки

9. Государственный кредит: cущность, совершенствование форм и инструментов

10. Кредит, його суть, форми і значення в ринковій економіці