МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КРЕДИТ
Работа добавлена: 2015-12-17





PAGE  5

Лекція 7.  МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КРЕДИТ

Міжнародний кредит  – це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин на умовах зворотності, строковості і платності, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн.

Суб’єкти міжнародного кредиту:

- органи державної  та місцевої влади,

- міжнародні наднаціональні структури (світові та регіональні фінансові організації),

- приватні підприємства,

- комерційні банки.

Міжнародні кредити можуть надаватись у валютах країни-кредитора і країни-боржника, а також у третіх валютах чи в декількох валютах, якщо позика розміщується одночасно в кількох країнах.

Форми міжнародного кредитування  

1. Міжнародні кредити

-  приватні кредити - надаються комерційними банками;

-  урядові кредити;

-  змішані кредити (наприклад приватні під державні гарантії…);

- кредити наднаціональних (світових та регіональних) фінансових організацій – надаються Міжнародним валютним фондом, структурами Світового банку, ЄБРР, регіональними банками розвитку  та іншими фінансово-кредитними інститутами.  

  1.  БАНКІВСЬКІ МІЖНАРОДНІ КРЕДИТИ

овані кредити) – надання групою банків  позики одному позичальнику.

Кредитування з визначенням головного банку

або

Паралельне кредитування

Синдиковані кредити не потребують забезпечення. Їх вартість обумовлюється попередньо, і як правило, не змінюється.

Синдиковані кредити надаються строком на 5-10 років, а їх обсяги коливаються в межах від 10-тків до 100-тень млн.дол. Немає сенсу залучати менші суми, оскільки позики при цьому можуть виявитися дуже дорогими. Наприклад, вартісна квота  участі одного банку в синдикаті коливається у діапазоні  від 1 до 7 млн.дол.


Переваги та недоліки синдикованих кредитів

Переваги

Недоліки

1. Інформація, що розкривається доступна для обмеженого кола осіб

2. Відносна швидкість отримання коштів

3. Відсутність додаткових витрат (порівняно наприклад з витратами на реєстрацію випуску цінних паперів), а також відсутність потреб у залученні консультантів

1. Короткі терміни позики

2. Обмеженість самостійності позичальника  для дотримання певного рівня фінансового левереджу (не дозволяється випускати інші боргові зобов’язання, обумовлені активи не можна використовувати в якості застави при інших операціях та ін.) .

3. Необхідність аудиту фінансової звітності за 3 роки

4. Економічна невизначеність в країні на довгострокову перспективу робить даний інструмент більш вразливим з точки зору надійності отримання для компанії, і з точки зору повернення коштів – для банків.  

5. Проблеми з переглядом умов фінансування у випадку погіршення стану боржника

1.1.2.  Інтернаціоналізація банківських систем

Напрями інтернаціоналізації

1. Внутрішня  інтернаціоналізація  -  входження іноземних банків на внутрішні ринки вимірюється:

-  кількістю відділів і філій, відкритих в даній країні закордонними банками

- сумою активів іноземних банків у структурі сукупних активів банківської сфери

2. Зовнішня інтернаціоналізація -  вихід банків певної країни на зовнішні ринки

Вимірюється:

-  кількістю відділів і філій, відкритих за кордоном вітчизняними банками

- сумою активів, вітчизняних банків поза межами країни в структурі сукупних активів банківської сфери  певної країни чи регіону

Причини, що спонукають банки до інтеграційних процесів .

- можливість проведення таких операцій, які вони не можуть проводити у власній країні,

-  інший рівень доходності банківських послуг;

- на сьогодні іде уніфікація банківської діяльності

 

2.  КРЕДИТУВАННЯ З БОКУ  МФО (світових та регіональних)

Найбільші міжнародні фінансові організації МФВ і Світовий банк створені  згідно з рішенням Бреттон-Вудської (США) конференції у 1945 р. як регулятивні установи  для післявоєнного облаштування і розвитку фінансових систем країн світу.

Основні відмінності у діяльності  МВФ та Світового банку.

МВФ  стежить за  функціонуванням міжнародної валютно-фінансової системи, валютною політикою та курсоутворенням в країнах – членах фонду, нівелюючи економічні труднощі, пов’язані з дефіцитом  платіжного балансу шляхом надання короткострокових  (до 3-5 років) кредитів. МВФ відповідає за  стабільність у країнах, які отримали кредити фонду.

Зусилля Світового банку спрямовуються  на забезпечення довгострокових проектів  і програм розвитку.

Світовий банк підтримує структурні перетворення  в найбідніших країнах з метою подолання бюджетних криз.

Перед тим, як будь-яка країна планує звернутись до Світового банку з намірами отримати фінансування, вона повинна стати членом МВФ. Членство у МВФ є передумовою членства у Світовому банку. Світовий банк надає кредити тільки бідним країнам, натомість МВФ може кредитувати позичальника будь-якого рівня розвитку.

До групи  Світового банку  входять:

1.  Міжнародний банк  реконструкції  і розвитку – МБРР,

2. Міжнародна асоціація розвитку – МАР,

3. Міжнародна фінансова корпорація – МФК

4. Багатостороннє агентство гарантування інвестицій  - БАГІ;

5. Міжнародний  центр з врегулювання  інвестиційних спорів – МЦУІС.

Характерні риси кредитування від груп Світового банку.

Провідну роль в групі Світового банку відіграє МБРР. Функції МБРР:

-  надає кредитну допомогу країнам-членам  банку в реалізації  конкретних проектів,

- заохочує  іноземні приватні  інвестиції шляхом  надання гарантій.

Серед позичальників можуть бути  і корпоративні клієнти.  Членство в МБРР  є передумовою  членства в інших структурах групи Світового банку.

Проекти, що фінансуються МБРР, можуть бути системними та інвестиційними.

Системні проекти МБРР орієнтовані  на реформування  секторів економіки  і кошти від них спрямовуються  до бюджету держави-реципієнта,

Інвестиційні проекти МБРР – на основі проведення тендеру МБРР інвестує кошти в діяльність певного суб’єкта-підприємця товарів чи послуг.  

 Кредитування в МБРР передбачає надання позик на терміни 15-20 років  під 6-8% річних з п’ятирічним пільговим періодом, коли сплачуються тільки відсотки. 

 МАР кредитує на безпроцентній основі  терміном до 40 років, але її позичальниками можуть бути виключно  найбідніші країни з річним доходом на душу населення  не більше 1305 дол.

 МФК.  Кредитні програми МФК орієнтовані тільки на високорентабельні  підприємства  і надаються строком до 15 років. Корпорація інвестує також в акції  підприємств, що отримали кредит, а  потім перепродає їх на вторинному ринку.

Крім запозичень в системі МФО, найбільшими представниками яких є МВФ та Світовий банк, помітну роль в системі міжнародного кредиту відіграють і регіональні наднаціональні фінансові організації. Зокрема, однією з таких структур виступає Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

ЄБРР  функціонує як самоокупна організація на комерційній основі.

Основними суб’єктами-реципієнтами  позичкових коштів  є:

-  приватні структури,

- спільні і приватизовані підприємства.

ЄБРР здійснює:

- пряме фінансування інвестиційних проектів приватного сектора,

-  інвестує в акціонерний капітал  конкурентноздатних емітентів,

- заохочує вкладення в регіональні програми.


3.
ВИПУСК БОРГОВИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (євро- цінних паперів).

(євро- цінних паперів).

Види боргових цінних паперів

Єврооблігації,

- довгост. кредитування

Євроноти  

- середньостр.кредитування

Євробілети

  - короткості.кредитування

Випуском іноземних та єврооблігацій є сенс займатися, якщо йдеться про залучення великого обсягу кредитних ресурсів – від 100 млн.дол.

Розміщення облігацій можуть бути:

- публічними, коли розміщення здійснюється серед невизначеного кола інвесторів.

При публічних розміщеннях більше покупців, що гарантує розміщення за найкращою ринковою ціною. Публічні випуски єврооблігацій, як правило, здійснюються на “довгі” терміни – 10-тки років;

- приватними, коли коло інвесторів визначено і вони диктують свої ціни і умови.

Єврооблігації мають такі відмінні риси:

- розміщуються емісійним банківським синдикатом, члени якого є резидентами різних країн;

- розміщуються одночасно серед інвесторів кількох країн;

- емітуються поза юрисдикцією певної країни (більш ліберальне регулювання).

Термін обігу єврооблігацій від 1 до кількох десятків років.  Їх розміщення та обіг обслуговують спеціалізовані інвестиційні банки і компанії.

Ціна розміщення єврооблігацій визначається на базі рейтингу  позичальників, що присвоюються міжнародними рейтинговими агентствами (S&P, Moody’s, Fitch IBCA та ін.).

Види єврооблігацій:

- єврооблігації з фіксованою процентною ставкою;

-  єврооблігації з плаваючим відсотком. Плаваюча ставка  щопіврічно або щоквартально переглядається  відповідно до зміни  визначеного орієнтира;

- єврооблігації з нульовим купоном (з дисконтом);

- єврооблігації подвійною вартісною деномінацією (номінал визначений в одній валюті, а процентні вплати – в іншій).

Переваги та недоліки облігаційної позики

Переваги

Недоліки

1. Формування публічної історії компанії

2. Контроль над компанією залишається в руках власників і не відбувається «розмивання» капіталу в структурі акціонерної власності

3. Фіксована ставка по купонним платежам дає можливість керівництву організації планувати витрати, пов’язані з виплатою боргових платежів

4. Стандартизований процес випуску облігацій

1. Наявність або зростання заборгованості, погіршення балансу компанії  і змін показника «фінансового левереджу»

2. Обсяг інформації, що розкривається необмеженому колу суб’єктів зростає.

2. Євроноти – європейські середньострокові боргові цінні папери (EMTNs- euromedium-term-notes). Емітуються строком до 5 років.

3. Євробілети – короткострокові інструменти запозичення. Євро комерційні папери (ECP – eurocommercial paper). Євробілети – це незабезпечений короткостроковий вексель з терміном обігу до 270 днів, що емітується високоплатоспроможними компаніями. Євро білети купують переважно фінансові посередники  (пайові фонди) з метою диверсифікації  власних портфелів.

    ЕМІСІЯ ЄВРООБЛІГАЦІЙ включає такі етапи:

  1.  Отримання кредитного рейтингу
  2.  Здійснення випуску

   Вибір механізму здійснення позики

   Лістинг 

   Андеррайтинг

   Комісійні

   Проспект емісії. Інші документи  

   "Road-show" - презентація 

   Види продажу облігацій інвесторами

  1.   Вторинний ринок єврооблігацій
  2.  Депозитарно-клірингові системи

1.Кредитний рейтинг 

Рейтинг – це висновок про здатність юридичної особи здійснювати своєчасні виплати за борговими цінними паперами.

Тобто, - це аналіз можливості емітента облігацій отримувати достатні доходи в майбутньому. (Moody's, Standart & Poor's и The Fitch IBCA).

2. Здійснення випуску

2.1. Схема О. позики

Відкрита підписка – продаж О. серед невизначеного кола інвесторів через синдикат андеррайтерів (менеджерів позики). Керівник синдикату - лід-менеджер (топ-менеджер). Продаж проводиться через широке коло фінансових установ інвесторам в різних країнах світу. Такі випуски О. як правило мають лістинг на біржі.  

Приватне розміщення – продаж О. здійснюється невеликому колу інвесторів. Його розміщенням може займатись один менеджер-андеррайтер та один інвестор. Зазвичай такі облігації не мають лістингу на біржі.

2.2.Лістинг

О. можуть мати або не мати лістинг на біржі. Як правило це – Лондонська  фондова біржа або Люксембургська фондова біржа.

Согласно Директиве Комиссии ЕС о листинге - European Commission Listing Particulars Directive (8-/390/ЕЕС) к еврооблигациям и прочим ценным бумагам, продаваемым на еврорынках, применяются особые, упрощенные правила листинга, связанные с тем, что подобные ценные бумаги покупаются и продаются ограниченным кругом организаций, которые являются профессионалами в области инвестирования.

Многие европейские страны запрещают таким учреждениям, как страховые компании и пенсионные фонды, покупать ценные бумаги, не имеющие листинга на бирже.

2.3. Андеррайтинг 

Єврооблігації розміщуються шляхом підписки на них групи фінансових установ – менеджерів позики.

Емітент обирає  одного або кількох провідних менеджерів – лід менеджерів. (Merill Lynch, Morgan Stanley, J. P. Morgan,  Lehman Brothers…)

Лід-менеджер формує менеджерів позики та від їх імені погоджує умови випуску з емітентом  і може спільно з емітентом готувати проспект емісії.

Менеджери виконують і функції андеррайтерів, і платіжних агентів - банк, уповноважений емітентом сплачувати власникам О. відсотки та здійснювати погашення О. після отримання коштів від емітента.

2.4.Комісійні при розміщенні єврооблігацій   

Наприклад, О. номіналом $1000

Емітенту сплачується  $975 за кожну облігацію.

Ці $25, або 2,5% від ціни розміщення називаються – вартість розміщення або спред інвестиційного банку.

Структура винагороди синдикату андеррайтеріів при спреді 2.5%

Лід-менеджер сплачує емітенту  $975 за 1000-доларовую О.

Лід-менеджер продає О.  андеррайтерам за $980.

Лід-менеджер продає О. платіжним агентам за $985.

$1000 - $975 = $25. Вартість розміщення для емітента = спред (100% спреда).

$1000 - $985 = $15. Комісійні за розміщення (60% спреда).

$985 - $980 = $5. Премія андеррайтеру (20% спрэда).

$980 - $975 = $5. Винагорода платіжному агенту (20% спрэда).

Кінцевим інвесторам облігація продається за ціну більше ніж $985.

2.5. Проспект емісії та інші документи.

Готується за вимогами законодавства до реєстрації випусків облігацій.

Готується у випадку, якщо ЦП проходять лістингу на біржі .

Інші папери: угода про андеррайтинг, угода з платіжним агентом, угоди між менеджерами, висновок аудитора та ін..

2.6. "Роуд-шоу", - презентація 

Готуючи та приймаючи участь в "роуд-шоу", компанія представляє себе та свої ЦП, що пропонуються на продаж.

Головна мета презентації – розміщення компанією найбільшого обсягу позики під найменші відсотки.


Действие начинается с принятия топ-менеджерами КБ принципиального решения о размещении займа за границей. КБ определяет рынок, на котором он собирается продавать заем.

Безусловно, интересен европейский рынок. Города, где традиционно проводятся "роуд-шоу": Лондон, Франкфурт-на-Майне, Женева, Цюрих, Вена, Париж. В выборе финансового центра важно узнать уровень сотрудничества между страной эмитента (в частности, Украиной) и данной страной. Большой объем продаж и закупок Украины в этой стране, скорее всего, обеспечат положительное отношение финансовых институтов (в данном случае) к украинским компаниям.

Следующий по значимости рынок - Восточная Европа: Будапешт, Прага, Братислава и Варшава.

Сейчас большое внимание уделяется нарождающимся рынкам Азии: Гонконг, Сеул, Сингапур, Тайвань.

Самый трудный, но очень перспективный рынок -  арабский Восток.

И, конечно, самый привлекательный - это США: Нью-Йорк, Чикаго, Хартфорд, Бостон.

Для проведения грамотного "роуд-шоу" обычно сперва издают хороший буклет, содержащий информацию об компании-заемщике и его стране, который распространяется на "роуд-шоу". Обычно буклет содержит:

Описание самого выпуска, его структуру, планируемый объем.

Информацию о лид-менеджере и со-менеджерах, которые представляют заем.

Некоторые экономические и политические сведения о стране-заемщика.

Описание банковской системы или отрасли промышленности, её истории, нынешнего состояния, экономические показатели, регулирование, проблемы и пути их решения, а также перспективы развития.

Развернутые и наиболее полные сведения о самой компании-заемщике (менеджмент, структура, региональная сеть, предоставляемые услуги, основные финансовые показатели: баланс за три года, размер активов и капитала, качество и географический анализ кредитного портфеля, прогнозы и перспективы).

На этом процедура подготовки заканчивается и начинается само "роуд-шоу". Если оно проводится по необходимости, а не из уважения к инвесторам, то главное - точное соблюдение протокола. "Роуд-шоу" должно проводится в 5-звездочной гостинице или в офисе одного из со-организаторов, если это не затрагивает чувства собственного достоинства других банков, приглашенных на "роуд-шоу". Начинать лучше в 11 часов, чтобы люди уже проснулись и ещё не проголодались - лучшее время для активного восприятия презентации. В среднем количество приглашенных банков должно быть от 7-8 до 35, это от 10-15 до 50 представителей финансовых институтов, в основном, средний и высший менеджмент, кредитные аналитики, специалисты кредитных отделов, начальники и сотрудники отделов синдицированных кредитов. Их ждут заранее подготовленные информационные меморандумы. Опытные организаторы просят приглашенный прийти не в 11.00, а в 10.30. В это время подаются напитки, и присутствующим предоставляется возможность познакомиться и пообщаться. Официальное мероприятие превращается в собрание заинтересованных людей, которые пришли делать одно дело. Компания-заемщик продает кредит, они его покупают. Безусловно, все понимают, что это банковский бизнес, и что завтра ситуация может измениться, и в данном случае российский банк будет покупать риск тех западных банков, которые сегодня являются его кредиторами. Представитель лид-менеджера произносит речь на 5-10 минут о новой сделке компании, представляется сам, представляет других участников кредита, называет сумму сделки и ставку, не углубляясь в подробности, в которых нет необходимости, так как раз приглашение принято, значит, банк условия займа устраивают, к тому же с приглашением на "роуд-шоу" высылается прайс-лист.

Со стороны заемщика участвует обычно руководство компании в лице заместителя председателя правления и начальников управлений корреспондентских отношений, которые около 40 минут рассказывают о своей компании. Показываются слайды, дополняющие и разъясняющие буклет. Интересным маркетинговым ходом является показ 10-15 - минутного фильма о самой компании (здание компании, её филиалов и дочерних компаний, предприятия, земельные угодья и др.). Рассказ завершается описанием самой сделки и предложением задавать вопросы. представители компании должны квалифицированно ответить на все вопросы, иначе у инвесторов сложится негативное отношение к компании.

Завершение "роуд-шоу" - фуршет, где часто начинаются дружеские отношения между банками. Через две-три недели, когда банки уже тщательно обработали материалы "роуд-шоу" в кредитных отделах и дали заемщику окончательный ответ, можно проводить анализ "роуд-шоу" и достигнутых результатов. 

Основным результатом является объем займа и минимизация процентов по нему.

Факторы, определившее удачное "роуд-шоу" и, как следствие, удачное размещение займа:

Правильный выбор организатора, который давно знает этот рынок и работает на нем.

Проведение "роуд-шоу" в нужное время, в нужном месте и с нужными людьми.

Профессионализм представителей компании-заемщика.

Хорошо подготовленная информационная насыщенность "роуд-шоу".

2.7. Види продажу облігацій інвесторами  

Методи розміщення єврооблігацій

- "Куплена угода".  Лід-менеджер купує всі ЦП емітента на погоджених з ним умовах до оголошення про випуск. Зростають фінансові можливості КБ і КБ можуть відразу пропонувати всі послуги по операціях з ЦП та ціну за ці послуги. (Перша така угода - Credit Suisse First Boston в квітні 1980 р., коли цей банк викупив весь випуск О. корпорації General Motors Acceptance Corporation на суму $100 млн).

При такій угоді зменшується значення андерайтерів та платіжних агентів, ризик інвестиційного банку зростає, але період виходу облігацій на ринок скорочується.

- Аукціон. Емітент оголошує строк обігу та проценти за облігаціями та пропонує інвесторам подавати свої заявки.

Інвестори подають свої пропозиції і емітент продає О. тим інвесторам, які запропонували найбільшу ціну.

Схема аукціону знімає потребу в оплаті менеджерів позики і здешевлює позику.

Але така схема можлива тільки для великих та відомих компаній-емітентів.

-  Пропозиція по фіксованій ціні.

3. Вторинний ринок єврооблігацій  

Торгівля єврооблігаціями проводиться на позабіржовому ринку.

Купівлю-продаж здійснюють КБ, що виступають дилерами чи брокерами.

За правилами ринку лід-менеджер випуску є одночасно і маркет-мейкером, тобто він займається підтримкою активного вторинного ринку – купує О. при зростанні їх пропозиції та продає – при зростанні попиту на них.

Мінімальний лот і  найбільш розповсюджений  - 100 О. (або $100.000 за номаналом).

Дохідність по О. з фіксованою ставкою (спред) дорівнює 0,5%.


ТИПИ ОФШОРНИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

1. Ринки з міжнародними банківськими послугами, на яких  банківські рахунки розділені на  внутрішні і зовнішні. При цьому зовнішні рахунки не мають обмежень (наприклад резервні вимоги), які застосовані до внутрішніх рахунків. (Токіо, Нью-Йорк, Сінгапур)

Характерні риси офшорного банківського центру в Нью-Йорку (США)

– діє Нью-Йоркська система міжнародних банківських “зон”  – це  надання послуг по відкриттю  строкових депозитів:  строкові  депозити іноземних банків, іноземних центральних банків, строкові депозити небанківських установ. Зокрема, строкові  депозити небанківських установ  мають мінімальний строк - 2 робочих дні і мінімальний розмір – 100 тис.дол.  

– доходи банківських послуг не оподатковують податками штатів та місцевих органів влади, але з них стягується федеральний податок на доходи.

2. Ринки з міжнародними банківськими послугами, на яких  внутрішні та зовнішні банківські рахунки об’єднані. У цьому випадку  офшорний ринок  – це просто офшорні угоди між  нерезидентами, оскільки внутрішні та зовнішні угоди поєднані. (Лондон, Гонконг)

Характерною рисою офшорного банківському центру Люксембург  (ЄС) є низький рівень оподаткування:

– інвестиційні операції нерезидентів не оподатковуються;

– доходи за облігаціями,  дивіденди  не оподатковуються ;

– відсутній податок на додану вартість при угодах із золотом;

– скасовані норми валютного контролю щодо рух капіталів.

3. Ринки, на яких угоди  нерезидентів не оподатковуються  (Багамські та Кайманови острови).

Кайманови острови є|з'являються,являються| лідером банківського офшору на Карибах| і п'ятим найбільшим фінансовим центром в світі, після|потім| Гонконгу, Лондона, Нью-Йорка і Токіо.

На кінець 2000 р. тут було зареєстровано 450 банків з|із| 650 країн, при цьому 43 з|із| 50 найбільших банків світу |світу| мають на Кайманових островах своє відділення|відокремлення| або філію|філію|. Згідно з офіційними даними, зареєстровані на островах фінансові інститути управляють капіталами в обсязі більше 750 млрд.дол.

Офшорні банківські центри

Європа: Лондон, Париж, Швейцарія,  Люксембуг, Франкфурт, Брюссель, Амстердам

Захід: Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Торонто, Кайманови остови, Бермудські острови, Барбадос

Азія: Токіо, Сингапур,  Гонконг…




Возможно эти работы будут Вам интересны.

1. ДЕРЖАВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КРЕДИТ

2. Міжнародний фінансовий ринок

3. Інвестиційний менеджмент: конспект лекцій

4. МІЖНАРОДНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: Конспект лекцій

5. Кредит и его виды

6. Кредит и его основные формы

7. Курс лекций по дисциплине «Финансы и кредит»

8. Кредит и его роль в становлении рыночных отношений

9. Финансы и кредит краткий курс лекций

10. Конспект лекций по дисциплине Деньги кредит банки